Виробник, країна: Панацея Біотек Лтд, Індія
Міжнародна непатентована назва: Ciclosporin
АТ код: L04AA01
Форма випуску: Капсули по 100 мг № 30
Діючі речовини: 1 капсула містить: циклоспорину - 100мг
Допоміжні речовини: Пропіленгліколь; олія рицинова поліетоксильована, гідрогенізована; пропіленгліколю монолаурат; желатин; желатин низькомолекулярний; мальтит рідкий; гліцерин; вода очищена; заліза оксид (червоний) (Е172); олія соєва; опакод WB(білий)
Фармакотерапевтична група: Імунодепресивні засоби (імуносупресори)
Показання: Трансплантація
Трансплантація солідних органів Запобігання відторгненню алотрансплантатів нирки, печінки, серця, легенів, підшлункової залози, а також комбінованого серцево-легеневого трансплантата. Лікування відторгнення трансплантата у хворих, які раніше отримували інші імунодепресанти.
Трансплантація кісткового мозку Запобігання відторгненню трансплантата після пересадки кісткового мозку. Запобігання і лікування хвороби “трансплантат проти хазяїна".
Нетрансплантаційні показання
Ендогенний увеїт Активний середній або задній увеїт неінфекційної етіології, що загрожує зору, у випадках, коли традиційне лікування було неефективним або у випадках розвитку тяжких побічних ефектів. Увеїт Бехчета з повторними нападами запалення із залученням сітківки.
Нефротичний синдром Стероїдозалежний і стероїдорезистентний нефротичний синдром у дорослих і дітей, зумовлений патологією клубочків, такою як нефропатія мінімальних змін, осередковий і сегментарний гломерулосклероз, мембранозний гломерулонефрит. Панімун Біорал може застосовуватися для індукції і підтримання ремісії. Також він може застосовуватися для підтримання ремісії, спричиненої стероїдами, що уможливлює їхню відміну.
Ревматоїдний артрит Тяжкі форми активного ревматоїдного артриту.
Псоріаз Тяжкі форми псоріазу, коли традиційна терапія неефективна або неможлива.
Атопічний дерматит Тяжкі форми атопічного дерматиту, коли потрібна системна терапія.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9395/01/03
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування
препарату
ПАНІМУН
БІОРАЛ
(CICLOSPORIN)
Склад.
Діюча
речовина: 1
капсула
містить
циклоспорину
– 25 мг або 50 мг, або
100мг;
допоміжні
речовини: пропіленгліколь;
олія
рицинова
поліетоксильована,
гідрогенізована;
пропіленгліколю
монолаурат; желати;
желатин
низькомолекулярний;
мальтит
рідкий;
гліцерин;
вода очищена;
заліза оксид
(червоний) (Е172);
олія соєва;
опакод WB(білий).
Лікарська
форма. Капсули.
Фармакотерапевтична
група. Імунодепресанти.
Код
АТС L04A A01.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Трансплантація
Трансплантація
солідних
органів
-
Запобігання
відторгненню
алотрансплантатів
нирки,
печінки,
серця,
легенів,
підшлункової
залози, а
також
комбінованого
серцево-легеневого
трансплантата.
- Лікування
відторгнення
трансплантата
у хворих, які
раніше
отримували
інші
імунодепресанти.
Трансплантація
кісткового
мозку
- Запобігання відторгненню трансплантата після пересадки кісткового мозку.
- Запобігання і лікування хвороби “трансплантат проти хазяїна".
Нетрансплантаційні показання
Ендогенний
увеїт
- Активний середній або задній увеїт неінфекційної етіології, що загрожує зору, у випадках, коли традиційне лікування було неефективним або у випадках розвитку тяжких побічних ефектів.
- Увеїт Бехчета з повторними нападами запалення із залученням сітківки.
Нефротичний
синдром
- Стероїдозалежний і стероїдорезистентний нефротичний синдром у дорослих і дітей, зумовлений патологією клубочків, такою як нефропатія мінімальних змін, осередковий і сегментарний гломерулосклероз, мембранозний гломерулонефрит.
- Панімун
Біорал може
застосовуватися
для індукції
і
підтримання
ремісії.
Також він
може
застосовуватися
для
підтримання
ремісії,
спричиненої
стероїдами,
що уможливлює
їхню відміну.
Ревматоїдний
артрит
- Тяжкі форми активного ревматоїдного артриту.
Псоріаз
- Тяжкі форми псоріазу, коли традиційна терапія неефективна або неможлива.
Атопічний
дерматит
-
Тяжкі
форми
атопічного
дерматиту,
коли потрібна
системна
терапія.
Протипоказання.
–
підвищена
чутливість
до циклоспорину
та інших
компонентів
препарату;
–
інфекційні
захворювання
у стадії загострення;
–
злоякісні
новоутворення
шкіри (прийом
препарату
можливий
тільки після
проведення
лікування
або за відсутності
альтернативної
терапії).
–
вагітність,
період годування
груддю.
Спосіб
застосування
та дози.
Добову дозу Панімуну Біоралу завжди слід ділити на 2 прийоми.
Наведені нижче діапазони доз для перорального застосування слід розглядати лише як рекомендації. Слід здійснювати загальноприйнятий контроль концентрації циклоспорину у крові, для чого може бути застосований радіоімунологічний метод, заснований на використанні моноклональних антитіл. На підставі отриманих результатів визначають величину дози, що необхідна для досягнення потрібного рівня концентрації циклоспорину у різних пацієнтів.
Трансплантація
солідних
органів
Лікування
Панімуном
Біоралом
повинно розпочинатися
за 12 годин до
операції у
дозі від 10 до 15
мг/кг,
розділеній
на два
прийоми. Протягом
1 - 2 тижнів
після
операції
препарат застосовують
щоденно у
такій самій
дозі, після
чого дозу поступово
знижують під
контролем
концентрації
циклоспорину
у крові до
досягнення
підтримуючої
дози 2-6 мг/кг (за
2 прийоми).
Панімун
Біорал може
застосовуватись
у комбінації
з
глюкокортикоїдами,
а також у складі
комбінованої
трикомпонентної
(Панімун Біорал
+
глюкокортикоїди
+ азатіоприн)
або чотирикомпонентної
(Панімун
Біорал +
глюкокортикоїд
+ азатіоприн +
препарати
моно- або поліклональних
антитіл)
терапії.
Чотирикомпонентна
схема
застосовується
при лікуванні
хворих з
високим
ризиком
розвитку
відторгнення.
Доза
препарату
Панімун
Біорал у разі
застосування
у складі схем
комбінованої
терапії, може
бути
зменшена вже
на початковому
етапі
лікування (3-6
мг/кг на добу
за 2 прийоми)
або
відкоригована
при
подальшому
застосуванні,
з
урахуванням
концентрації
циклоспорину
в плазмі
крові і
динаміки
показників
безпеки
(концентрація
сечовини, креатиніну
в сироватці,
АТ).
Трансплантація
кісткового
мозку
Початкову дозу слід приймати у день, що передує пересадці. У більшості випадків перевагу віддають внутрішньовенному введенню. Інфузійне введення у такій самій дозі продовжують протягом 2 тижнів після пересадки, потім переходять на пероральну підтримуючу терапію. Панімун Біорал призначають у добовій дозі приблизно 12,5 мг/кг, розділеній на два прийоми. Підтримуючу терапію проводять не менше 3 місяців (краще 6 місяців), після чого дозу поступово знижують до повної відміни препарату протягом 1 року. Якщо Панімун Біорал призначається і для початкового етапу терапії, то рекомендована добова доза становить 12,5-15 мг/кг (за 2 прийоми), починаючи з дня, що передує пересадці.
За наявності захворювань шлунково-кишкового тракту, які призводять до зниження всмоктування, можуть знадобитися вищі дози препарату.
Ендогенний
увеїт
Для індукції ремісії препарат призначають у початковій добовій дозі 5 мг/кг перорально за два прийоми до зникнення ознак активного запалення і поліпшення гостроти зору. У випадках, які піддаються лікуванню, доза може бути збільшена до 7 мг/кг на добу на нетривалий період.
Якщо не вдається контролювати ситуацію за допомогою лише Панімуну Біоралу, то для досягнення початкової ремісії або для боротьби з розвитком запалення можна приєднати системні глюкокортикоїди у добовій дозі 0,2-0,6 мг/кг преднізолону (або іншого ГКС в еквівалентній дозі).
При проведенні підтримуючої терапії дозу слід повільно знижувати до досягнення найменшої ефективної дози, яка в період ремісії захворювання не повинна перевищувати 5 мг/кг на добу.
Нефротичний
синдром
Для індукції ремісії рекомендована добова доза становить 5 мг/кг для дорослих і 6 мг/кг - для дітей (за 2 прийоми) за умови збереженої функції нирок, не враховуючи протеїнурію. Для хворих з порушенням функції нирок початкова доза не повинна перевищувати 2,5мг/кг на добу.
Коли при застосуванні тільки Панімуну Біоралу не вдається досягнути задовільного ефекту, особливо у стероїдорезистентних хворих, рекомендується його комбінування з низькими дозами пероральних глюкокортикоїдів.
Якщо після 3 місяців лікування не вдалось досягти поліпшення, Панімун Біорал слід відмінити.
Дози повинні добиратися індивідуально з урахуванням показників ефективності (протеїнурія) і безпеки (креатинін сироватки), але не слід перевищувати дозу 5 мг/кг на добу для дорослих і 6 мг/кг на добу - для дітей.
Для підтримуючої терапії дозу слід поступово зменшити до мінімальної ефективної.
Ревматоїдний
артрит
Протягом перших 6 тижнів лікування рекомендована доза становить 3 мг/кг на добу за два прийоми. У випадку недостатнього ефекту добова доза може бути поступово збільшена (за умови доброї переносимості лікування), але не повинна перевищувати 5 мг/кг. Для досягнення повної ефективності може знадобитися до 12 тижнів терапії Панімуном Біоралом.
Для підтримуючої терапії доза повинна добиратись індивідуально, залежно від переносимості препарату.
Панімун Біорал можна призначати у поєднанні з низькими дозами глюкокортикоїдів та/або нестероїдними протизапальними препаратами. Панімун Біорал можна також поєднувати з тижневим курсом метотрексату у низьких дозах у хворих із незадовільною відповіддю на монотерапію метотрексатом. Початкова доза Панімуну Біоралу дорівнює 2,5 мг/кг на добу (за 2 прийоми), при цьому дозу можна підвищувати до рівня, який лімітується переносимістю.
Псоріаз
Через
варіабельність
цього
захворювання
лікування
слід підбирати
індивідуально.
Для індукції
ремісії
рекомендована
початкова
доза становить
2,5 мг/кг на добу
за два
прийоми. За
відсутності
поліпшення
після 1
місяця
терапії добова
доза може
бути
поступово
збільшена, але
не повинна
перевищувати
5 мг/кг.
Лікування
потрібно
припинити,
якщо після 6
тижнів лікування
дозою 5 мг/кг
на добу не
було отримано
позитивного
клінічного
ефекту або
якщо
ефективна
доза не
відповідає
встановленим
параметрам
безпеки.
Застосування
початкової
дози 5 мг/кг на
добу є
виправданим
для хворих,
стан яких
потребує
швидкого
поліпшення.
Якщо
задовільний
ефект
досягнутий, то
препарат
можна
відмінити, а
наступний рецидив
лікувати
повторним
призначенням
Панімуну
Біоралу у
попередній
ефективній дозі.
Деяким
хворим
потрібна
тривала підтримуюча
терапія.
Для
підтримуючої
терапії дози
повинні добиратись
індивідуально,
на
мінімальному
ефективному
рівні і не
повинні
перевищувати
5 мг/кг на добу.
Атопічний
дерматит
Через варіабельність цього стану ефективну клінічну дозу необхідно підбирати індивідуально. Рекомендована початкова доза становить 2,5-5 мг/кг на добу за два прийоми. Якщо початкова доза 2,5 мг/кг на добу не дає змоги досягти задовільного ефекту протягом 2 тижнів, то добову дозу можна швидко збільшити до максимальної - 5 мг/кг. У дуже тяжких випадках швидкого й адекватного контролю захворювання можна досягнути, застосувавши початкову дозу 5 мг/кг на добу. При досягненні задовільного ефекту дозу препарату потрібно поступово знижувати і, якщо можливо, Панімун Біорал слід відмінити. У разі виникнення рецидиву можна провести повторний курс лікування препаратом.
Незважаючи
на те, що курс
лікування
тривалістю 8
тижнів може
бути
достатнім
для очищення
шкірних
покривів,
було
показано, що
терапія
тривалістю
до 1 року
ефективна і
добре переноситься
за умови
обов’язкового
визначення
всіх необхідних
показників.
Побічні
реакції.
Побічні
ефекти
звичайно
залежать від
дози і
відповідають
на її
зниження.
При оцінці
частоти
виникнення
різних побічних
реакцій
використовувалися
такі градації:
“дуже часто”
– => 10%, “часто” –
від => 1% до < 10%,
“іноді” –
(від => 0,1% до < 1%, “рідко”
– від => 0,01% до < 0,1%,
“дуже рідко”
– < 0,01%.
З
боку
сечостатевої
системи: |
дуже часто - порушення функції нирок. |
З
боку
серцево-судинної
системи: |
дуже часто - артеріальна гіпертензія. |
З
боку
нервової
системи: |
дуже часто - тремор, головній біль; |
часто - парестезія; |
іноді - прояви енцефалопатії, такі як судоми, дезорієнтація, гіпореактивність, ажитація, безсоння, розлади зору, коркова сліпота, кома, парези, мозочкова атаксія; |
рідко
- рухлива
полінейропатія;
|
дуже рідко - набряк оптичного диску, включаючи папілоедему з можливим візуальним погіршенням, вторинне збільшення внутрішньочерепного тиску.
|
З
боку
травної
системи: |
часто - втрата апетиту, нудота, блювання, біль у животі, діарея, гіпертрофія ясен, порушення функції печінки; |
рідко - панкреатит. |
Розлади
метаболізму: |
дуже
часто -
гіперліпідемія; |
часто - гіперурикемія, гіперкаліємія, гіпомагніємія; |
рідко - гіперглікемія. |
З
боку кістково-м’язової
системи: |
часто - м’язові спазми, міалгія; |
рідко - м’язова слабкість, міопатія. |
З
боку
системи
крові: |
іноді - анемія, тромбоцитопенія; |
рідко - мікроангіопатична гемолітична анемія, гемолітичний уремічний синдром. |
Шкірні
та
підшкірні
порушення: |
часто: гіпертрихоз; |
іноді:
алергічне
висипання. |
З
боку
ендокринної
системи: |
рідко – порушення менструального циклу, гінекомастія. |
Інші: |
іноді
-
стомлюваність; |
рідко
- набряки,
збільшення
маси тіла. |
Передозування.
Дані
щодо
гострого
передозування
Панімуну
Біоралу
відсутні.
Можуть
виникати
порушення
функції
нирок, які
минають
після відміни
препарату.
Оскільки
циклоспорин
практично не
виводиться
при
гемодіалізі
і гемоперфузії,
препарат
можна
вивести з
організму
тільки за
допомогою
промивання
шлунка з використанням
активованого
вугілля або
ентеросорбентів.
За
показаннями
слід вживати загальних
підтримуючих
заходів.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Оскільки
адекватні і
добре
контрольовані
дослідження
у вагітних не
проводились,
Панімун
Біорал можна
застосовувати
при вагітності
лише у тому
випадку, коли
очікувана
користь
виправдовує
потенційний
ризик для
плода.
Циклоспорин
проникає у
грудне
молоко. Жінки,
які
приймають
Панімун
Біорал, не
повинні годувати
груддю.
Діти.
Препарат
призначають
у таких самих
дозах, що і
дорослим. Є
досвід
лікування
дітей більш
вищими
дозами
препарату у
порівнянні з дозами
для дорослих.
Застосування
при
лікуванні
людей літнього
віку.
Досвід
лікування
Панімуном
Біоралом людей
літнього
віку
обмежений,
але ні про які
специфічні
проблеми не
повідомлялось
після
застосування
препарату у
рекомендованих
дозах.
Особливості
застосування.
Капсули
Панімуну
Біоралу слід
залишати у блістерній
упаковці
доти, доки
вони не знадобляться.
Після
розкриття
блістерної
упаковки відчувається
характерний
запах. Це
нормальне
явище.
Капсули слід
ковтати
цілими.
Панімун
Біорал
повинні
призначати
тільки
лікарі, які
мають досвід
проведення
імуносупресивної
терапії і
мають
можливість забезпечити
адекватний
нагляд за
хворим,
включаючи
регулярне
повне
фізикальне
обстеження,
вимірювання
артеріального
тиску і
контроль лабораторних
показників.
Нагляд за
хворими, які
перенесли
трансплантацію
та отримували
препарат,
слід
проводити
тільки у тих
закладах, які
забезпечені
спеціальним
медичним
персоналом,
адекватними
лабораторіями
та іншими
ресурсами.
Лікар,
відповідальний
за підтримуючу
терапію,
повинен
отримувати
повну
інформацію
щодо
лікування
хворого.
Як
і інші
імуносупресори,
циклоспорин
збільшує
ризик розвитку
лімфом та
інших
новоутворень,
особливо з
боку шкіри.
Підвищений
ризик може
бути пов’язаний
як із
вживанням
специфічних
агентів, так
і з
комплексною
імуносупресією.
Так,
застосування
імуносупресантів
у комплексі
потребує
уважності
для запобігання
лімфопроліферативним
розладам і
розвитку пухлин
солідних
органів.
Як
і інші
імуносупресори,
циклоспорин
може
впливати на
розвиток
різних
бактеріальних,
грибкових і
вірусних
інфекцій,
спричинених
опортуністичними
патогенами.
Оскільки це
може
призвести до
фатального
кінця,
потрібно
застосовувати
відповідну
терапевтичну
стратегію
щодо пацієнтів
з
довготривалою
імуносупресією.
Панімун
Біорал у
більшості
випадків
призначається
у комбінації
з
глюкокортикоїдами.
Однак у
багатьох
центрах
додатково до цієї
комбінації
призначається
азатіоприн у
добовій дозі
1-2 мг/кг маси
тіла
(трикомпонентна
схема), а в деяких
випадках
застосовується
і чотирикомпонентна
схема (з
додатковим
призначенням
моно- або
поліклональних
антитіл).
Застосування
комбінованих
схем дає
змогу зменшити
ризик
виникнення
порушень
функції
нирок або
структурних
змін у нирках
під впливом
Панімуну
Біоралу. У
той же час,
при
спільному застосуванні
Панімуну
Біоралу з
іншими імунодепресантами
існує
небезпека
надмірної
імуносупресії,
що може
призвести до
підвищення схильності
до інфекцій і
розвитку
лімфом.
Протягом перших декількох тижнів терапії Панімуном Біоралом може виникнути часте і потенційно небезпечне ускладнення - підвищення рівня креатиніну і сечовини у сироватці. Ці функціональні зміни минущі і залежать від дози препарату. При тривалому лікуванні в деяких хворих можливий розвиток структурних змін у нирках (наприклад, інтерстиціального фіброзу), які у пацієнтів з нирковими трансплантатами слід диференціювати зі змінами при хронічному відторгненні. Панімун Біорал може також спричинити дозозалежне оборотне підвищення білірубіну сироватки і рідко - ферментів печінки. У цих випадках необхідно пильне спостереження за показниками функції нирок і печінки. У випадку відхилень цих показників від норми може знадобитися зниження дози.
Для
моніторування
рівнів
циклоспорину
у крові
віддають
перевагу
застосуванню
специфічних
моноклональних
антитіл
(вимірювання
кількості
незміненого
препарату). Можна
використати
метод ВЕРХ
(високоефективна
рідинна
хроматографія),
за допомогою
якого також
вимірюється
концентрація
незміненої
речовини.
Якщо
використовується
плазма або
сироватка, то
слід дотримуватися
стандартної
методики
сепарації (час
і
температура).
Для
початкового
моніторування
концентрації
циклоспорину
у хворих з
трансплантатами
печінки
можуть
використовуватись
як
специфічні
моноклональні
антитіла, так
і паралельні
визначення з
використанням
специфічних
і
неспецифічних
моноклональних
антитіл, аби
досягти дози,
яка забезпечує
адекватну
імуносупресію.
Слід пам’ятати, що концентрація циклоспорину в крові, плазмі або сироватці - це тільки один з багатьох факторів, які характеризують клінічний стан хворого. Результати визначення концентрації циклоспорину є тільки одним із факторів, які визначають режим дозування, і розглядаються вони у взаємозв’язку з різними клінічними і лабораторними показниками.
При лікуванні циклоспорином слід регулярно контролювати артеріальний тиск, у разі його підвищення необхідно призначати відповідну антигіпертензивну терапію.
Інколи застосування Панімуну Біоралу може призводити до підвищення показників ліпідів сироватки, що виникає після першого місяця терапії циклоспорином. У цьому випадку краще призначити хворому дієту зі зменшенням жирового компонента та знизити дозу циклоспорину.
Оскільки препарат в окремих випадках спричиняє гіперкаліємію або посилює раніше існуючу гіперкаліємію, рекомендується контролювати вміст калію у сироватці, особливо у хворих з вираженими порушеннями функції нирок.
Пацієнти, які отримують Панімун Біорал, повинні уникати надмірного надходження калію з їжею, прийому калієвмісних препаратів, калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинконвертуючого ферменту, антагоністів ангіотензин-2-рецепторів та систематично контролювати рівень калію у сироватці.
Циклоспорин підвищує кліренс магнію. Це може призвести до симптоматичної гіпомагніємії, особливо у перитрансплантаційний період. Контроль рівня магнію рекомендований у перитрансплантаційний період через можливість виникнення неврологічних ознак/симптомів. За необхідності слід призначати препарати магнію.
Потрібно дотримуватись обережності при терапії хворих на гіперурикемію.
Під час лікування Панімуном Біоралом вакцинація може виявитися менш ефективною, а застосування живих атенуйованих вакцин слід уникати.
Оскільки Панімун Біорал може порушувати функцію нирок, то повинен бути встановлений достовірний початковий рівень креатиніну сироватки, як мінімум, у двох вимірюваннях, які передували лікуванню. Рівень креатиніну слід контролювати з двотижневими інтервалами впродовж перших 3 місяців терапії і в подальшому - один раз на місяць. Після 6 місяців терапії креатинін сироватки потрібно визначати кожні 4 - 8 тижнів залежно від стабільності основного захворювання, наявності супутньої терапії і супутніх захворювань. Частіше контроль необхідний при підвищенні дози Панімуну Біоралу у разі призначення супутньої терапії нестероїдними протизапальними препаратами або підвищення їхньої дози. Якщо креатинін сироватки залишається підвищеним понад 30 % від початкових значень (до початку лікування) більше, ніж в одному вимірі, дозу необхідно знизити. Якщо креатинін сироватки зростає більше, ніж на 50 %, дозу необхідно знизити на 50 %. Ці рекомендації слід виконувати, навіть якщо значення концентрації креатиніну продовжує залишатись у межах лабораторної норми. Якщо зменшення дози не призводить до зниження рівня креатиніну протягом 1 місяця, то лікування Панімуном Біоралом потрібно припинити.
Припинити лікування необхідно і в тому випадку, коли під час прийому Панімуну Біоралу розвивається артеріальна гіпертензія, що не контролюється відповідною антигіпертензивною терапією.
Як і при іншому тривалому імуносупресивному лікуванні, слід пам’ятати про підвищення ризику виникнення лімфопроліферативних порушень. Особливої обережності слід дотримуватись при застосуванні Панімуну Біорал у комбінації з метотрексатом.
Пацієнти, які приймають Панімуном Біорал, не повинні одночасно отримувати ультрафіолетове В-опромінювання або ПУВА терапію.
Доброякісна лімфоаденопатія звичайно пов’язана із загостреннями при атопічному дерматиті і звичайно минає самостійно або при загальному поліпшенні перебігу захворювання. Лімфоаденопатію, яка виникла внаслідок лікування циклоспорином, слід регулярно контролювати. Лімфоаденопатія, яка зберігається незважаючи на зменшення активності захворювання, повинна підлягати біопсії для виключення наявності лімфоми.
Випадки простого герпесу активного перебігу слід вилікувати до початку лікування Панімуном Біоралом, але поява простого герпесу не є причиною для відміни препарату, якщо лікування вже розпочато, за винятком тяжких випадків.
Шкірні
інфекційні
захворювання,
спричинені
Staphylococcus aureus, не є
абсолютним
протипоказанням
для терапії
Панімуном
Біоралом, але
повинні
контролюватися
застосуванням
відповідних
антибактеріальних
препаратів.
Слід уникати
призначення
еритроміцину
внутрішньо,
оскільки він
має
здатність
підвищувати
концентрацію
циклоспорину
в крові, але
за
відсутності
альтернативної
терапії
рекомендується
пильно
контролювати
концентрацію
циклоспорину
в крові,
ниркову
функцію і
наявність
побічних
ефектів
циклоспорину.
Через
потенційний
ризик
виникнення
злоякісних
пухлин шкіри
при
лікуванні
Панімуном
Біоралом
хворих слід
попереджати
про необхідність
уникати
прямого
впливу сонячних
променів та
ультрафіолетового
опромінювання
типу В або
ПУВА терапії.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Вплив
препарату на
здатність
керувати автомобілем
і працювати з
механізмами
невідомий.
Взаємодія з
іншими
лікарськими
засобами та інші
види
взаємодій.
Харчові
взаємодії:
повідомлялося,
що одночасне
застосування
соку
грейпфрута
збільшує
біодоступність
циклоспорину.
Взаємодія
з
лікарськими
засобами: різні
препарати
можуть
підвищувати
або знижувати
концентрації
циклоспорину
в плазмі або
крові за
рахунок
конкурентного
пригнічення
або індукції
ферментів
печінки, які
беруть
участь у
метаболізмі
і виведенні
циклоспорину,
зокрема
цитохрому Р450.
Препарати,
що
підвищують
концентрації
циклоспорину
в плазмі або
крові: окремі
антибіотики-макроліди,
включаючи
еритроміцин
і
кларитроміцин;
кетоконазол,
флуконазол,
ітраконазол;
дилтіазем,
нікардипін,
верапаміл;
метоклопрамід;
пероральні
контрацептиви;
даназол, метилпреднізолон
(високі дози);
алопуринол; аміодарон;
соляна
кислота та
похідні; інгібітори
протеаз.
Препарати,
що знижують
концентрації
циклоспорину
в плазмі або
крові:
барбітурати,
карбамазепін,
фенітоїн;
нафцилін,
сульфадимідин;
рифампіцин,
октреотид;
пробукол; орлістат;
звіробій
звичайний (Hypericum
perforatum);
троглітазон,
тиклопідин.
Інші
важливі
взаємодії.
Потребує
уваги
застосування
циклоспорину
одночасно з
препаратами,
що виявляють
нефротоксичний
синергізм,
такими як:
аміноглікозиди
(включаючи
гентаміцин,
тобраміцин),
амфотерицин
Б,
ципрофлоксацин,
ванкоміцин,
триметоприм
(+ сульфаметоксазол),
нестероїдні
протизапальні
засоби
(диклофенак,
напроксен,
суліндак),
мелфалан.
Циклоспорин
може також
знижувати
кліренс
дигоксину,
колхіцину,
ловастатину,
правастатину,
симвастатину,
аторвастатину
та преднізолону,
підвищуючи
їх
потенційну
токсичність,
що спричиняє
м’язову
токсичність,
біль,
слабкість у
м’язах,
міозит,
рабдоміоліз.
Рекомендації.
Якщо
необхідно
призначати
терапію з
потенційною
взаємодією з
циклоспорином,
необхідно
дотримуватися
таких
рекомендацій:
- під
час
застосування
ліків, які,
можливо,
спричиняють
нефротоксичний
синергізм,
слід
уважно
моніторувати
ниркові
показники
(рівень
креатиніну).
У випадку
недостатньої
функції
нирок дозу
препарату, що
призначається
одночасно з
циклоспорином,
треба
негайно
відкоригувати
або
відмінити з
подальшим
призначенням
альтернативного
лікування;
-
препарати,
які
зменшують
або збільшують
біоакумуляцію
циклоспорину,
що спостерігається
у хворих з
трансплантацією
(вимір рівня
циклоспорину
у сироватці),
негайно
відміняються
або
коригується
доза циклоспорину
під
контролем
показників
функції нирок;
-
нестероїдні
протизапальні
засоби краще
призначати у
дозах менших,
ніж хворим,
які не
застосовують
циклоспорин;
- у разі
призначення
дигоксину,
колхіцину,
ловастатину,
симвастатину,
аторвастатину
або
правастатину
одночасно з
циклоспорином
потрібно контролювати
появу
клінічних
ознак токсичних
реакцій на ці
препарати та
адекватно зменшувати
їх дозування
або
відминити у випадку
цих
токсичних
проявів.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Циклоспорин
(відомий як
циклоспорин
А) є
циклічним
поліпептидом,
до складу
якого
входять 11
амінокислот.
Циклоспорин
є
сильнодіючим
імуносупресивним
препаратом,
який у тварин
збільшує час
життя
алогенних
трансплантатів
шкіри, серця,
нирок,
підшлункової
залози,
кісткового мозку,
тонкого
кишечнику,
легенів.
Циклоспорин
пригнічує
розвиток
реакцій
клітинного
типу,
включаючи
імунітет
відносно
алотрансплантата,
шкірну
чутливість
сповільненого
типу,
експериментальний
алергічний
енцефаломієліт,
артрит,
зумовлений
ад’ювантом
Фрейнда,
хворобу
“трансплантат
проти
хазяїна” (ХТПХ)
і залежне від
Т-лімфоцитів
утворення антитіл.
На
клітинному
рівні він
пригнічує утворення
і
вивільнення
лімфокінів,
включаючи
інтерлейкін 2
(фактор росту
Т-лімфоцитів).
Циклоспорин
блокує лімфоцити
у стані спокою
у фазі G0 або G1
клітинного
циклу і
пригнічує
антигензалежне
вивільнення
лімфокінів
активованими
Т-лімфоцитами.
Всі отримані
дані свідчать
про те, що
циклоспорин
діє на
лімфоцити специфічно
і оборотно.
На відміну
від цитостатиків,
він не
пригнічує
гемопоез і не
впливає на
функцію
фагоцитів.
Пацієнти, які
отримують
Панімун
Біорал, меншою
мірою
схильні до
інфекцій, ніж
пацієнти, які
отримують
інші
імуносупресивні
препарати.
Фармакокінетика. Циклоспорин
розподіляється
більшою мірою
поза
кров’яним
руслом. У
крові 33 – 47 %
циклоспорину
знаходяться
у плазмі, 4 – 9 % - у
лімфоцитах, 5
– 12 % - у
гранулоцитах
і 41 – 58 % - в
еритроцитах.
Зв’язування
з білками
плазми
(переважно
ліпопротеїдами)
досягає приблизно
90 %.
Циклоспорин значною мірою зазнає біотрансформації, внаслідок чого утворюються приблизно 15 метаболітів. Не існує будь-якого одного головного шляху метаболізму. Препарат виводиться переважно з жовчю і тільки 6 % введеної перорально дози виводиться із сечею (причому у незміненому вигляді виводиться лише 0,1%).
Величини кінцевого періоду напіввиведення циклоспорину досить варіабельні, що залежить від застосованого методу визначення і досліджуваного контингенту хворих. Значення кінцевого періоду напіввиведення коливаються від 6,3 години у здорових добровольців до 20,4 годин у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості: Для 25 мг
та 100 мг - червонувато-коричневі,
овальні
м’які желатинові
капсули, з
надписом «РВ
25» або «РВ 100» (залежно
від дози)
білого
кольору, які містять
прозору
рідину;
для 50 мг -
кавово-коричневі,
овальні
м’які желатинові
капсули, з
надписом «РВ 50»
білого
кольору, які
містять
прозору
рідину.
Термін
придатності. 2 роки.
Умови
зберігання. Зберігати
в сухому, недоступному
для дітей
місці, при
температурі
не вище 25оС.
Упаковка. По
6
капсул у
блістері. 5
блістерів у
картонній коробці.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник. "Панацея
Біотек Лтд",
Індія.